166. Рівні науково-технічної інтеграції У сучасних умовах науково-технічна інтеграція здійснюється на наступних трьох рівнях. Науково-виробнича кооперація на рівні фірм. Деяке уявлення про її масштаби і регіональний розподіл дають нижченаведені дані про напрями спільної науково-технічної та виробничої діяльності провідних західних фірм: Реалізація спільних науково-технічних програм регіональними економічними угрупованнями. Наприклад, тільки в межах ЄС на кінець 80-х років виконувалися роботи за понад 120 науково-технічними проектами, які фінансувалися повністю чи переважно на кошти єдиного бюджету співтовариства. Регіональне і глобальне співробітництво в авангардних галузях НТП. Так, у Західній Європі здійснюється програма науково-технічної інтеграції «Еврика», індустріальне розвинуті країни Заходу беруть участь у реалізації «Стратегічної оборонної ініціативи» (СОЇ) та «Х'юмен фронтьєр сайєнс прогрем». На особливу увагу заслуговують процеси науково-технічної інтеграції в західноєвропейському регіоні, що прискорено розвиваються з кінця 70-х років. У межах Європейського співтовариства ці процеси конституйовані угодами про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі. Європейського співтовариства по атомній енергії, а також ст. 41 і 235 Римського договору. Після прийняття Єдиного Європейського Акта (1986 р.) частина третя Договору про створення ЄС була доповнена спеціальним розділом «Наукові дослідження і технічний прогрес». Таким чином, об'єктивний процес науково-технічної інтеграції в Західній Європі має і правову основу. Загальна стратегія західноєвропейського науково-технічного співробітництва матеріалізується в рамкових програмах НДДКР. Перша програма ЄС здійснювалась у 1984—1987 рр. із загальним обсягом фінансування зі спільного бюджету співтовариства 3,75 млрд. екю, в тому числі 1,06 млрд. (28,2 %) було спрямовано на розвиток наукових розробок, покликаних сприяти підвищенню конкурентоспроможності західноєвропейської промисловості. Загалом витрати на наукові дослідження й розробки в межах ЄС становлять 3,5 % бюджету співтовариства. Друга рамкова програма ЄС здійснювалася у 1987— 1991 рі передбачала цілу низку широкомасштабних науково-технічних проектів. Фінансування другої програми було досить жорстко розбито за напрямами: 40 % — на дослідження й розробки в сфері інформатики і телекомунікацій, 20 — енергетика, 16 % — модернізація традиційних галузей виробництва. Найбільшою і певною мірою центральною програмою науково-технічного співробітництва в межах ЄС була програма ЕСПРІТ (Європейська стратегічна програма в галузі інформаційної технології), реалізація якої була розпочата в лютому 1984 р. Головна її мета—забезпечити європейську промисловість інформаційної технології технічною базою, яка дозволить їй вийти в 90-х роках на вищий світовий рівень виробництва. На першому етапі реалізації програми (1984—1988 рр.) було витрачено 1,5 млрд. екю (половина—за рахунок, коштів бюджету ЄС). Активну участь у здійсненні програми брали приватні фірми, університети і науково-дослідні центри. Другий етап реалізації програми (ЕСПРІТ- ІІ) розпочався у 1988 р. і має бути завершений у 1992 р. Загальний обсяг фінансування—3,2 млрд. екю, з яких 50% фінансується ЄС, а інші 50 % - приватними фірмами. Бюджетні асигнування на цей етап реалізації програми становлять 23 % загальних витрат співтовариства на НДДКР. Значно зросла кількість розроблюваних проектів і виконавців. ЕСПРІТ-II (відповідно 500 і 5,5 тис.). Вимоги до учасників програми залишаються традиційними: ними повинні бути партнери з двох чи кількох країн ЄС. Новим моментом тут є офіційна згода співтовариства на участь у цих проектах фірм і дослідних центрів з країн — членів Європейської асоціації вільної торгівлі. Поряд з ЕСПРІТ-II під егідою ЄС здійснюється ще декілька масштабних проектів: БРІТЕ (Базові дослідження в галузі промислових технологій для Європи); РЕЙС (Дослідження і розробки в галузі складних комунікаційних системі в Є...